Нікіта Кісельов - Вівтар

Осінь жалість опалила, будуще задушила,
Ти кохання не зрадила, ти його загубила.
Те, що серцем я вимріяв, зберегти не змогла ти,
Журавлиному вирею віддала на крилятах.

А я поклав своє кохання на вівтар,
І його благословив небесний цар.
А ти любов мою розбила мов кришталь,
І за тим тобі ще сталося не жаль.

А я поклав своє кохання на вівтар,
І його благословив небесний цар.
А ти любов мою розбила мов кришталь,
І за тим тобі ще сталося не жаль.

Бо в ночі вінчальними птаха щастя кружляла,
Та з гіркими печалями нас вже повінчала.
Не Всевишнього волею, а твоїм небажанням,
Не зустрілися з долею, розминулось кохання.

А я поклав своє кохання на вівтар,
І його благословив небесний цар.
А ти любов мою розбила мов кришталь,
І за тим тобі ще сталося не жаль.

А я поклав своє кохання на вівтар,
І його благословив небесний цар.
А ти любов мою розбила мов кришталь,
І за тим тобі ще сталося не жаль.

А я поклав своє кохання на вівтар,
І його благословив небесний цар.
А ти любов мою розбила мов кришталь,
І за тим тобі ще сталося не жаль.

А я поклав своє кохання на вівтар,
І його благословив небесний цар.
А ти любов мою розбила мов кришталь,
І за тим тобі ще сталося не жаль.