Чорнокава, як і смак Я навчилась жити так Я сама собі заряд В мені власний зорепад
Все минуле давно вбоці Тільки впевненістю крочі Забудь про слово покірна Я лише собі тут вірна
Ніхто не вкаже де її межа Вона ходила по лезу ножа Та замість того, щоб впасти на дно Вона п'є це життя, як елітне вино
Вона — це вогонь під дощем Більше не плаче за пройденим днем В ній стільки сили, що позаздрять боги Ніхто не зруйнує її береги Крізь темряву йде До своєї зорі Вона і є диво На цій землі
Були сльози, були біль, а тепер є тільки ціль Чужі плітки на нулі, стою міцно на землі Ні від кого не чекаю, своє життя сама верстаю Сама собі простір Сама собі рух Тут тільки стиль І залізний дух
Ніхто не вкаже де її межа Вона ходила по лезу ножа Та замість того, щоб впасти на дно Вона п'є це життя, як елітне вино
Вона — це вогонь під дощем Більше не плаче за пройденим днем В ній стільки сили, що позаздрять боги Ніхто не зруйнує її береги Крізь темряву йде До своєї зорі Вона і є диво На цій землі