Я намалюю журавлів Й осінь теплу без жалів Твою красу я не забуду Й очечі твої домалюю Та правда б'є у серце грім Ну чому такий мотив Походу заздрю сильно їм Я б з ними вдалеч полетів
Та без крил я, на жаль Не перетну я небокрай А так хотілось в новий край Туди далеко від печалі Та без крил я, на жаль Не перетну я небокрай А так хотілось в новий край Туди далеко від печалі
Де журавлі знайдуть тепло Мені ж у серці замало Вони летять за небокрай А я лиш мрію про той край Осінній дощ змиває слід Та не стирає болю літ І хоч душа летить за ним Я залишаюсь тут за ним
Бо без крил я, на жаль Не перетну я небокрай А так хотілось в новий край Туди далеко від печалі Бо без крил я, на жаль Не перетну я небокрай А так хотілось в новий край Туди далеко від печалі
Бо без крил я, на жаль Не перетну я небокрай А так хотілось в новий край Туди далеко від печалі