TDRK - Незабутня

Ти не зважай на сніги і на втому,
Я подарую тобі цілий світ.
Я буду сонцем для тебе удомі,
Буду з тобою крізь сотні літ.
Коли за вікном і ніч наступає,
Коли на серці холодний туман,
Знай, моє серце тебе пам'ятає
І не відпустить ніколи з рук.

За вікном засинає знесилене місто,
Замикає обійми нічна пустота.
Якщо втома торкнеться твого намету,
Пам'ятай, ти у мене одна, ти свята.
Хай навколо зникають знайомі дороги,
Листи догорають в вогні.
Я зніму з твоїх плечей усі тривоги,
Навіть в найтемніші, найважчі дні.

Ти не зважай на сніги і на втому,
Я подарую тобі цілий світ.
Я буду сонцем для тебе удомі,
Буду з тобою крізь сотні літ.
Коли за вікном і ніч наступає,
Коли на серці холодний туман,
Знай, моє серце тебе пам'ятає
І не відпустить ніколи з рук.

Ми вплелися в цей час, могилки у кущах,
Десь між небом і власним теплом.
Я читаю відчай на твоїх вустах
І накрию надією, наче крилом.
Не шукай виправдань у холодній зорі,
Просто тихай зі мною в такт.
В нашому власному, вірнім морі,
Я твій єдиний незмінний факт.

Ти не зважай на сніги і на втому,
Я подарую тобі цілий світ.
Я буду сонцем для тебе удомі,
Буду з тобою крізь сотні літ.
Коли за вікном і ніч наступає,
Коли на серці холодний туман,
Знай, моє серце тебе пам'ятає
І не відпустить ніколи з рук.