Divo - Розпустила Коси

Я збирала себе
По маленьких уламках
Залишала минуле
У спогадах-рамках.
Скільки раз говорили -
"Без нього ніяк!"
А я взула підбори
І зробила крок.
Не шукаю причин,
Не рахую образи.
Я навчилась людей
Відпускати одразу.
Хай зачиняться двері,
Де більше не ждуть.
Я сьогодні сама
Обираю свій путь.

Розпустила коси,
Заховала сльози,
Відпустила все,
Що не збулося досі.
Я навчилась падати
І знову вставати,
Не просити крила,
А самій літати.
Розпустила коси,
Хай гуляє вітер.
Я собі дозволила
По-справжньому жити.
І нехай позаду все, що серце пекло,
Я сама для себе
Запалила світло.

Я не буду питати,
Чому так сталося?
Все, що мало піти
Назавжди зосталося
Десь далеко позаду,
Де згасли вогні.
А найкраща любов
Ще живе у мені.
Я вдихаю на повні
І більше не тихо.
Моє щастя тепер
Не залежить від інших.
І якщо ця дорога
Веде в невідоме,
Я піду по нарешті
До себе додому.
Розпустила коси,
Заховала сльози,
Відпустила все,
Що не збулося досі.
Я навчилась падати
І знову вставати,
Не просити крила,
А самій літати.
Розпустила коси,
Хай гуляє вітер.
Я собі дозволила
По-справжньому жити.
І нехай позаду все, що серце пекло,
Я сама для себе
Запалила світло.