Valeriia Vovk - Все Змиє Дощем

Плачеш і ні
Кроплять дощі, очі сльозами.
Як же ми йшли і не дійшли.
І нам, мабуть, не по дорозі.
Стерлись стежки, два шляхи,
Зустрічі і розлуки.
Все колись тає минулим.
Так, як було, вже не буде.
Ми з тобою, інші люди.
Час загубить, не забути.
І все.
Змиє дощем.
Серце завмре
На перехресті ночі.
Куди тепер, хто тепер ділить шляхи з тобою?
В реві грози залишить
Не сказане, не почуте.
Усе колись тає минулим.
Так, як було, вже не буде.
Ми з тобою, інші люди.
Час загубить, не забути.
І все.
Змиє дощем.
Змиє дощем.
Змиє дощем.
Змиє дощем.
Змиє дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм дощем.
Змиєм, змиєм, змиєм.
Змиєм дощем.
Змиє дощем.