Меланхолі-Я - Тікай

Одиноко сумуєш під небом
Плаче десь твій останній туман
Там світанок руйнує темряву
І життя загнило, як бур'ян
Можеш духати, можеш кусати
Оточуючих через страх
Де тікай від понижних нападів
Залишсь хоча б тут, а не там
Тікай
Там, де небо і зорі
Тікай
Там царує неспокій
Тікай
За безкрайні гори
Тікай
Я втекла там лиш горе
П'яти зірок дарують стить дущова душа
Не можеш спинитись, усі питають як
Немаєш повітря всередині пекло
Час уже викривиний
Ти питаєш за
Що так
За що, за що, за що
Тікай
Там, де небо і зорі
Тікай
Там царує неспокій
Тікай
За безкрайні гори
Тікай
Я втекла там лиш горе
Тікай, тікай, тікай
Тікай, тікай, тікай
Тікай, тікай, тікай
Тікай, тікай, тікай
Тікай, тікай, тікай
Тікай, тікай, тікай