Qano - Холод Як Постріл

Цей холод як постріл,
В душі я нічого не прошу.
Вона таки робить як знає,
А я під цим сміхом зриваюсь.
Які там питання?
Думав все помінялось.
Думки по колу і знову не те.
Слова, що сказати не зможу я.
Цей холод як постріл,
В душі я нічого не прошу.
Вона таки робить як знає,
А я під цим сміхом зриваюсь.
Які там питання?
Думав все помінялось.
Думки по колу і знову не те.
Слова, що сказати не зможу я.
Цей холод як постріл,
В душі я нічого не прошу.
Вона таки робить як знає,
А я під цим сміхом зриваюсь.
Які там питання?
Думав все помінялось.
Думки по колу і знову не те.
Слова, що сказати не зможу я.
І знову ти в чомусь ніби світло напівсвічка,
Знову з чату ти зникнеш, ніби я просто дрібничка.
Скажи, що відчуваєш, бо мені вже так незвично,
Або лишайся поруч без цих "завтра" і "пізніше".
Я вчусь самовчати, щоб не видати біль.
Та правда мені розсипається в пил.
Ми ніби поруч, та різні світи.
Я викрикну ім'я.
Та може вже просто я звик до зими.
Які там питання?
Думав все помінялось.
Думки по колу і знову не те.
Слова, що сказати не зможу я.
Цей холод як постріл,
В душі я нічого не прошу.
Вона таки робить як знає,
А я під цим сміхом зриваюсь.
Які там питання?
Думав все помінялось.
Думки по колу і знову не те.
Слова, що сказати не зможу я.
Цей холод як постріл,
В душі я нічого не прошу.
Вона таки робить як знає,
А я під цим сміхом зриваюсь.
Які там питання?
Думав все помінялось.
Думки по колу і знову не те.
Слова, що сказати не зможу я.