Хас - Звикли

Я десь за парканом
Ховаємо правду
Не знаєм, що завтра, звикли
Я десь за парканом
Ховаємо правду
Не знаєм, що завтра, звикли
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити, словом добити
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити

Ти закохалася у тінях, а пазл за мною
Тобі не змити зі шкіри, я ж малював не хною
Таємні долі, коли ти стаєш за щось стіною
Душа в цьому двобої стає теж кам’яною
От ми поруч і йдемо ніжним омріяним небом
Що зберіг там, де ми просто зі схожих систем ми
Кожен з нас для когось аеродром
Моя жорстока ніжність — Стокгольмський синдром

Я десь за парканом
Ховаємо правду
Не знаєм, що завтра, звикли
Я десь за парканом
Ховаємо правду
Не знаєм, що завтра, звикли
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити, словом добити
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити

А ти вий, вий, вий, вовчиця вий
Бачиш, досі живий, краще мене добий
А ти вий, вий, вий, вовчиця вий
Я зберу усю сім'ю і закінчу як Хвильовий
Спочатку було слово, тепер — тупі звуки
Давай знову зійдемось, щоб чекати розлуки
Твій пропущений виклик пише для мене не виклик
Якби ми змогли, ми б зникли, але на жаль, ми звикли

Я десь за парканом
Ховаємо правду
Не знаєм, що завтра, звикли
Я десь за парканом
Ховаємо правду
Не знаєм, що завтра, звикли
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити, словом добити
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити

Ми звикли, ми так звикли
До скону любити, словом добити
Ми звикли, ми так звикли
До скону любити